Місто

В який момент тобі стало тяжко зранку Прокидатись, брати чашку, заварювати каву, Дивитись у вікно? Там нічого цікавого давно. В який момент життя тобі стало тісно квартирі тій, В самому місті чи на куті кав'ярня хіпстерська Більше не стильна? Це давно не твоє місто і у ньому Немає місця для тебе. Думати Запізно. Ти рахуєш сантиметри, ти за тисячу Кілометрів, ти один плакати. Ідеш по району, ступаєш в калюжу, Спускаєшся в метро, береш навушники. Там на вікні малює хтось море і мушлі, І бабка там втикає таким поглядом душним. Виходиш із метро, в тебе влітає якийсь тип, І ти різко розумієш: тобі нікуди йти, Тобі нікуди піти, тобі нікого спитать. А! Це давно не твоє місто і у ньому Немає місця для тебе. Думати Запізно. Це давно не твоє місто і у ньому Немає місця для тебе. Думати Запізно. Ти рахуєш сантиметри, ти за тисячу Кілометрів, ти один плакати. Запізно.