Нічого

Вони люблять, вони мріють, і в грудях Від слів тепліє. Вони гріють один одному свій чай, Як тільки захворіють. Вір не вір, я не у цій системі. Не стою з букетом, не веду в кіно, Не пишу пісні, не кричу поеми під чиїмось вікном Вночі у розпачі. Я не відчуваю любові. Граю, витягаю нещасливий квиток. Я не відчуваю нічого із того, що люди Називають любов. Я не відчуваю любові. Там нема метеликів і поміж кісток. Я не відчуваю нічого із того, що люди Називають любов. Я не відчуваю любові. Граю, витягаю нещасливий квиток. Я не відчуваю нічого, Нічого. Вони мріють, вони плачуть. Кожна річ для них щось значить. Вони кличуть один одному мірай, А потім все пердачить. Вір не вір, я вже не розумію, чому світ Обрав тоді саме мене. Я вже і молилась, і шукала надію на дні Кишені чи чиюсь портмоне. Я не відчуваю любові. Граю, витягаю нещасливий квиток. Я не відчуваю нічого із того, що люди Називають любов. Я не відчуваю любові. Там нема метеликів і поміж кісток. Я не відчуваю нічого із того, що люди Кличуть очима зірок. Любов, Любов.