Вівтар (cover) (Muzpub.com)

Осінь залистя падала, У душі задушіло. Ти кохання не зрадила, ти Його загубила. Те, що серцем я вимріяв, Зберегти, не згубити, Журавлиному вирію Віддала на крила. А я поклав своє кохання на вівтар, І його благословив небесний Цар. А ти любов мою розбила, мов кришталь, І за тим тобі що сталося, не жаль. А я поклав своє кохання на вівтар, І його благословив небесний Цар. А ти любов мою розбила, мов кришталь, І за тим тобі що сталося, не жаль. Були ночі вінчальними, птаха Щастя кружляла, Та з гіркими печалями нас Журба овінчала. Не Всевишнього волею, а Твоїм небажанням Не зустрілися з долею, Розминулись кохання. А я поклав своє кохання на вівтар, І його благословив небесний Цар. А ти любов мою розбила, мов кришталь, І за тим тобі що сталося, не жаль. А я поклав своє кохання на вівтар, І його благословив небесний Цар. А ти любов мою розбила, мов кришталь, І за тим тобі що сталося, не жаль. Не Всевишнього волею, а Твоїм небажанням Не зустрілися з долею, Розминулись кохання. Но! А я поклав своє кохання на вівтар, І його благословив небесний Цар. А ти любов мою розбила, мов кришталь, І за тим тобі що сталося, не жаль. А я поклав своє кохання на вівтар, І його благословив небесний Цар. А ти любов мою розбила, мов кришталь, І за тим тобі що сталося, не жаль. Ой, грали у біс, звуки трембіт. Здавалося, в нас під ногами весь світ.