Скажи, скажи

Звідки взялось небо? Звідки взялись зорі? Звідки взялись ріки і моря? І куди прямують білі й чорні хмари? Звідки взялись дощик і гроза? Ти скажи, скажи, звідки взялись я і Ти. Ти скажи, скажи, звідки взялись Я і ти. Звідки взялись риби, Пташки і звірята? Звідки взялись квіти і трава? Звідки взялись гори, Гори і долини? Звідки взялись села і міста? Ти скажи, скажи, звідки взялись я і ти. О! Ти скажи, скажи, звідки взялись я І ти. Звідки це взялося, звідки з'явилося? Ти скажи, де воно взялося і куди поділося. Поясни, де пропало, де згубилося і те, Що було, воно зникло, кудись десь поплило. Як прийшло, так і пішло. Ви скажіть, поясніть, як розшукати його, Де знайти, де ж воно? По краплинці збирав, по крихті складав все, Що мав, все, що мав, геть усе всім роздав, Але це не віддав. Землю впало зерно і зерно проросло, А у цьому зерні міцний потиск рук веселих друзів, Ніжний усміх гарненьких дівчат, натхнення, Кохання, літо, зима, пісень цілий сад і те, Чого тут нема. І закрутилося здолу, Все тепер перемінилось і вже не буде, як раніше Було. Зрушилось життя і завертілось, І тепер неодмінно буде все так, як хотілося. Звідки взялись вірші? Звідки взялись пісні? Хто придумав скрипку і смичок? Де взялась ненависть? Хто нам дав кохання? Ти без нього дурень, ним ти дурень вдвох. Ти скажи, скажи, звідки взялись я і Ти. Ти скажи, скажи, звідки взялись Я і ти. Ти скажи, скажи, звідки взялись я і Ти. Ти скажи, скажи, звідки взялись Я і ти. Ге-ге-ге-ге!