Дитяча грудь у скрипці

Музика строїв скрипку, В ній будився тихий плач дитини. Дітвак сидів на постелі. Жалі скрипки обіймалися з шумом лісу, З зойком вітру серед ночі та з маминою думкою. В хаті пиятика, співи і танці. Чупринаті голови, запрілі лиця й широкі срібні Рукави замелькали перед очима дітвака, Зіллялися зі співом і тупотом в одне велике колесо. Воно крутилося, як у сні, а над тим дивом Верховодила скрипка. Мати сперла голову на руку і всміхалася, Якби плакала. Один з чужих взяв її до гурту. Дітвак став неспокійний. Мати пішла в колесо. Дітвака зняв страх. Кличе матір зразу потихо, потому голосніше. Та вона не чує його, не видить, лиш бігає З іншими в колесо і сміється, якби плакала, Аж дітвака по серці ріже. Він не може на це довше дивитися і плаче. Зойка на ціле горло, але цього ніхто не чує, Бо його плач у скрипці. Музика строїв скрипку, в ній будився тихий плач Дитини. Дітвак сидів на постелі. Жалі скрипки обіймалися з шумом лісу, З зойком вітру серед ночі Та з маминою думкою.