Коли ти не можеш спати

Прокинувшись серед ночі, відчувши: Треба писати, ти вмикаєш світло і прагнеш Залишити все те, що зайве. Ти починаєш мандрівку-у-у туди, Де з'являється думка, де думка народжує Образ, де образ знаходить вираз у формі. Коли ти не можеш спати, коли ти не Можеш спати, коли ти не можеш спати, Коли ти не можеш спатиии. Ти знаєш, що треба відкритись, Відкритись і слухати пильно, чутливо те, Що лунає навколо, і вільно давати народження Слову. Ти мусиш шукати, шукати себе у Творах і вчитись любити, любити красиво, Любити безмежно, без заздрості, Гніву і болю. Коли ти не можеш спати, коли ти не Можеш спати, коли ти не можеш спати, Коли ти не можеш спатиии. Ти поринаєш у світ загадковий, Де бачиш дива, таємниці природи. По-іншому бачиш усе нетипово. Ти дзеркало відповідальне, ти слово, Ти мова. Ти поринаєш у світ загадковий, Де бачиш дива, таємниці природи. По-іншому бачиш усе нетипово. Ти дзеркало відповідальне, ти слово, Ти мова. Коли ти не можеш спати, коли ти не Можеш спати, коли ти не можеш спати, Коли ти не можеш спати, коли ти не Можеш спати, коли ти не можеш спати, Коли ти не можеш спати, коли ти не Можеш спатиии.