Метро

Пацан із Салтівки, чий будинок згорів. Гілка метро глибша за більшість морів. Ліхтарик у кишені, під замки переповнене нутро. Господь із тобою ночує на станції метро. Дівчинка з ліцею, що прибилася з Нових домів. Ніхто не зумів тобі сказати, і я теж не Зумів. Ніхто не пояснив, чому вигорає цей квартал. Але серце твоє дитяче міцніше за метал. Злі і веселі діти харківських підвалів. Діти, що живуть у глибинах метрополітену. Світ, який усе це бачив, посивів і постарів. Але любов це робота, і нам робити цю роботу Щоденну. Хай буде тихо, хай місто накриє крилом. Місто заступиться, місто поділиться теплом. Наллє тобі з термосу гарячого чаю свого. Ти теж, коли виростеш, зможеш зігріти його. Дивне знання розрізняти виходи гармат. Мамчина мобілка, братів старий каремат. Цей метрополітен, який тобі надію дає. Десь глибоко на станції б'ється серце твоє. Злі і веселі діти харківських підвалів. Діти, що живуть у глибинах метрополітену. Світ, який усе це бачив, посивів і постарів. Але любов це робота, нам робити цю роботу щоденну. Злі і веселі діти харківських підвалів. Діти, що живуть у глибинах метрополітену. Світ, який усе це бачив, посивів і постарів. Але любов це робота, і нам робити цю роботу Щоденну. Злі і веселі діти харківських підвалів. Діти, що живуть у глибинах метрополітену. Світ, який усе це бачив, посивів і постарів. Але любов це робота, нам робити цю роботу щоденну.