Закладчик

Сонце зігріває всіх печальних і ледачих. Ходить переходами невидимий закладчик. Ходить попід вікнами, блукає над дахами, Свариться до ранку з перелітними птахами. А я живу у місті, де немає перетину. Я слухаю печаль некеровану і тиху, Ламаю кригу і дивлюсь на перевали. Мене давно чекають і кого вже поховали. Ей, закладчик, давай заклади! Заклади мені пекло, заклади мені біди. Давай, чоловіче, ходи, ходи. Це Господь залишає на мені свої сліди. Скільки тут закоханих і скільки тут коханих? Діти в школі діляться на добрих і поганих. Сонце зранку світить в протилежних напрямках. Тішиться закладчик на дитячих малюнках. А я живу у домі, де немає коридорів, Немає мучеників і партійних зборів. Шукаю правди між газетами старими. Я вже знаю, хто на мене чекає за дверима. Ей, закладчик, давай заклади! Заклади мені пекло, заклади мені біди. Давай, чоловіче, ходи, ходи. Це Господь залишає на мені свої сліди. Ей, закладчик, давай заклади! Заклади мені пекло, заклади мені біди. Давай, чоловіче, ходи, ходи. Це Господь залишає на мені свої сліди. Буде стільки смутку у ранковому промінні. Смак вогню у легенях, смак дощу на піднебінні. Небо над районами печальне і вороже. Я вже знаю, де шукати те, що допоможе. А я живу під сонцем, що ніколи не згасає, І рухаюсь повільно за нічними голосами. Я знімаю вічність на фотоапарати. Я лишаюсь тут, щоб усе запам'ятати. Ей, закладчик, давай заклади! Заклади мені пекло, заклади мені біди. Давай, чоловіче, ходи, ходи. Це Господь залишає на мені свої сліди. Ей, закладчик, давай заклади! Заклади мені пекло, заклади мені біди. Давай, чоловіче, ходи, ходи. Це Господь залишає на мені свої сліди.