Шторм

Іде шторм, шукаю схрон. Щось не те, не так going on. Всі мусли, щось не альо, все життя моє мумійо. Якщо тобі здавалося, що ти керуєш всім, То що тоді робити отим їм усім? Їм треба теж кохати, за кимось споглядати і в Чийсь бік видувати дим. День за днем марний час. Сонце за хмари, суддя не за нас. За новиною йде новина. Я ворожу вона не вона. Світлини у долині тіні. Хто з них ти? Мільйони кволих. Куди мені йти? Чи мені тепер повірити слідам? Нібито ніби ти там. Та війна надобро, ця Зима Назавжди. І сенсу нуль. Йду під шепіт куль, але там, Але й там не зустрітись нам. Третій місяць сонця нема. Знизу до неба чорний дим. Світ великий, а я є один. І з ким то, у кого іде ця війна? Початок вже забуто, краю ще не видно. Шансів обмаль, рахуй не рахуй. Чи зверху, чи знизу хтось мені каже: "Розшукай її і врятуй". Ніч набагато довша за день. Жах у очах, нервовий сміх. Ранок без радощів, ніч без пісень. Ми біжимо уламками крих. Напроти світ і проти світ. Імперії падають, плавиться лід. Не маючи нічого, я все це віддам. Ніби ти, ніби я, ніби там. Та війна Надобро, ця зима Назавжди. І сенсу нуль. Йду під шепіт куль, але там, Але там не зустрітись нам. Іде шторм, шукаю схрон. Щось не те, не так going on. Іде шторм, шукаю схрон. Щось не те, не так going on. Іде шторм. Та Війна Надобро, ця зима Назавжди. І сенсу нуль. Йду під шепіт куль, але там, якби Знати де, я знайду тебе.