HMR

Першого січня ранок видався незвичним. Я продер очі. В очах хто? Була вона. Я спитав: "Хто ви?" Сам назвався Вовою. Свято за святом проходила зима. Зима, зима минала. Я скинув покривало, показав душ, Вийшов на балкон. Та там добряче думав і під вогні салюту сказав Тобі: "Лишайся", а ти мені: "Come on". Далі пили каву. Думав я: "Невже перший день року пробіже неглиже?" Ніби Санта Клаус сказав мені: "Чувак, Мовчачик ти відомочався і більш не одинак". Зі мною завжди не так, як з усіма. Я звик. Але то були жарти. Настав heavy metal рік. Потім був лютий до обміну валюти. Заїздив я двічі, тричі, п'ять разів на день. Тільки кільця та браслети, сукні та жакети. Між ними поцілунки із усіх легень. У березні троянди товсті, як рука. У квітні гладіолуси з колгоспу копака. Тюльпанів у травні через нас не вистачало. Ще і ще, і ще. Тобі всього було замало. Ти сказала: "Тісно". Я купив дім. Сказала, що не ті. І я відмовив всім. Тобі наснився джип. Я продав нове купе. У червні ми за розкладом летіли в Сан-Тропе. У липні на Мальдіви, у серпні на Балі. Ми мандрували весь місяць. Не знав, де взагалі. Ти йшла на пляж, я вмикав GPS. У кошмарних снах я відбивався від принцес. Зі мною завжди не так, як з усіма. Я звик. Але то були жарти. Настав heavy metal рік. У вересні я пішов до ворожих бабок. Вони просили бабок, а я жадав крапок. У жовтні вже я почав вмикати задню. У листопаді зрозумів мені достатньо. До тебе нема претензій. Ти була чутка. Пила, курила, плакала під Вакарчука. І я сказав: "Іди, шукай наступний трон. Завтра Новий рік. Давай, кажи: "Come on". Зі мною завжди не так, як з усіма. Я звик. Але то були жарти. Настав... Зі мною завжди не так, як з усіма. Я звик. Але то були жарти. Настав heavy metal рік.