Ой ти, дівчино, з горіха зерня

Ой ти, дівчино з горіха зерня! Чом твоє серденько колюче терня? Чом твої вустонька тиха молитва, А твоє слово остре, як голитва? Чом твої очі сяють тим чаром, Тим, що запалює серце Пожаром? Ой тії очі темніші ночі. Хто них задивиться, сонця не змоче. Тебе, винуючи, кохати мушу. Тебе, кохаючи, загублю душу. Ой ти, дівчино, ясная Зоре! Ти Мої Радощі, ти моя горе. Ти, дівчино, ясная зоре! Ти мої радощі, ти моя горе.