Кобзар

Часи не із тих, Що дарують сміх. Вони не питають, а б'ють під дих. Сталевий кулак І сам наша скеля. Завжди відчуває, хто зрадив, хто стелить. Зрадив, стелить. Зрадив, а стелить. Проти течії йде Завжди кобзар. Словом, мов мечем, Наче яничар. Він завжди один Розтане, мов дим, Лишивши слова свої. В них правда сама Та воля міцна. Ніхто не зламав її. Столітній цей ліс, Ти знову один. Далеко лишився Старенький твій дім. Ти сильний, але Сумуєш ще так. Не слухай, хто каже, Що тіло табак. Проти течії Йде Завжди кобзар. Словом, мов мечем, Наче яничар. Він завжди один завжди Розтане, мов дим розтане, мов дим, Лишивши слова свої Слова. В них правда сама Правда та воля міцна воля міцна. Ніхто не зламав її Ніхто Проти течії проти течії Йде завжди кобзар йде завжди кобзар. Словом, мов мечем словом, мов мечем, Наче яничар наче яничар. Він завжди один Розтане, мов дим розтане, мов дим, Лишивши слова свої В них правда сама правда сама, Та воля міцна Воля Ніхто не зламав її Ніхто не зламав її!