Гуцулко Ксеню

Темна нічка гори вкрила, Полонину всю залила, а в ній постать Сніжно-біла. Гуцул Ксеню в ній пізнав. Він дивився в очі сині, тихо спершись На соснині, і слова палкі Любові він до неї промовляв. Гуцулко Ксеню, Я тобі на трембіті Лиш одній в цілім світі Розкажу про любов. Душа страждає, Звук трембіти лунає. А що серце кохає, Бо гаряче, мов жар. Вже пройшло гаряче літо. Гуцул іншу любить скрито, А гуцулку чорноброву Він в останній раз прощав. Черемоша грали хвилі, сумували Очі сині. Лише вітер у соснині сумно пісню Вигравав. Гуцулко Ксеню, Я тобі на трембіті лиш одній в Цілім світі Розкажу про любов. Душа страждає, Звук трембіти лунає. А що серце кохає, Бо гаряче, мов жар. Гуцулко Ксеню, Я тобі на трембіті Лиш одній в цілім світі Розкажу про любов. Душа страждає, Звук трембіти лунає. А що серце кохає, Бо гаряче, мов Жар.