Журба

Не жури, журба молодого лиця. Не ламай ти гілля, бо душа як верба. Від води, від води, від сильного роду Моя любов до тебе росла. Я приймаю навік світ чуже не Такий. Падає злива, вітер віє. Маю в серці безліч нових надій, Що як промінь золотий. Не сама, Ой не сама, мов вірна ю життя. Не жури, журба молодого лиця. Не ламай ти гілля, бо душа як верба. Від води, від води, від сильного роду Моя любов до тебе росла. Не жури, журба молодого лиця. Не ламай ти гілля, бо душа як верба. Від води, від води, від сильного роду моя Любов до тебе росла. Загубились позаду тіні старих Думок. Все минає, як пісок. Заведемо наш вогнювий танок, Зробим над вогнем стрибок. Не сама, Ой не сама, мов вірна ю життя. Не жури, журба молодого лиця. Не ламай ти гілля, бо душа як верба. Від води, від води, від сильного роду моя Любов до тебе росла. Не жури, журба молодого лиця. Не ламай ти гілля, бо душа як верба. Від води, від води, від сильного роду моя Любов до тебе росла. Не жури, журба. Не жури, журба. Не жури, журба. Не жури, журба. Не жури, журба. Не жури, журбааа!