Осінній сонет

Розбудило небо Тишу краплями дощу. Затягнуло памороссю зрання. Дай мені напитись, Тільки доз хочу Щире осіннє кохання. Закрутили хмари в танці білий вальс. Павутинням сплуталось волосся. Що було весною, Що цвіло для нас, Забира в полон холодна осінь. Хай летять ключі, їх вже не зупинить. Швидше б поверталися з весною. Тільки хай не розлучає ні на мить Осінь Ненароком нас з тобою. Закружлялий лист літає без мети. І стоять дерева, ніби в казці. Те, що хочу я, І те, що хочеш ти, Повернути знову вже не Вдасться. Заплуталась ластівка в блакитній вишині. Ніби лист прощальний в небі пише. Тільки зрозумій, як стати хочеться мені. Ти мене ніколи Не залишиш. Хай летять ключі, їх вже не зупинить. Швидше б поверталися з весною. Тільки хай не розлучає Ні на мить Осінь ненароком нас з тобою. Хай летять ключі, Їх вже не зупинить. Швидше б поверталися з весною. Тільки хай не розлучає Ні на мить осінь Ненароком. Тільки хай не розлучає ні на мить Осінь ненароком Нас з тобою.