Молитва матері

Чомусь наснились обрії дитинства. Село, ставок і човен на воді. І стежка в квітах через сад барвиста. Моєї мами очі молоді. Знов, як дитинстві, йду По допомогу. Несу до вас свій біль і каяття. Я вдячний, мамо, вам, як вдячний Богу, За те, що ви дали мені Життя. Коли ж покликав час мене далеко, Я покидав матусине гніздо. Настрій всі проводжав мене лека. О Боже, як же це було давно! Лечу в думках до рідного порогу. Несу собі любов і каяття. Я вдячний, мамо, вам, як вдячний Богу, За те, що ви дали мені Життя. Пройшли роки, повиростали внуки. Відгомоніли весни І літа. Та більш за все боюся я розлуки, Тієї, Що вже назад Не поверта. Спішу в село до рідного порогу. Несу до вас свій біль і каяття. Я вдячний, мамо, вам, як вдячний Богу, За те, що ви дали мені життя. Я вдячний, мамо, вам, Як вдячний Богу, За те, що ви дали мені Життя.