Серпантин

Житуха серпантин. Я сам собі накрутив, що хтось мені щось там Винен і можна спинити плин часу, Вбуваючи в глиб трасу, збираючи свій пазл, Змінювати все навколо себе, крім себе, Це база. Вези мене подалі звідси в таксі, В те місце, де добра вісті на стіл, Що не висипаємо в блістер. Відстійний трек з найглибоким змістом без слів. Житуха з сюжетним твістом нарізає по колу, Допоки п'яне місто лізе дур. В голову немає місця для сумніву. Ледь не повівся. Житуха серпантин вгору вниз, вгору вниз. Тут люди, як желатин і мрії, як барбарис. Житуха серпантин вгору вниз, вгору вниз. Тут люди, як желатин і мрії, як барбарис. Я ніби вижатий лайм, та буденність добавить гіркої Текіли. Перехожий, скажи мені час. Скажи, що робить дітей твоїх сивими? Цей дім наче репак, водночас дивовижне і прокляте Місце. Це як сита потвора така, Яка їсть і ніяк не наїсться. Біг по колу, впав, так сталось. Встав, так треба. Є ще сили. Кеш потреба. Так здавалось. Менш для всіх, та більш для себе. Інші світи не для нас, напевно. Ми вже так звикли. Життя як демо. Мрії на завтра. І знову йдемо. Я не нервуюся тремор. Житуха серпантин вгору вниз, вгору вниз. Тут люди, як желатин і мрії, як барбарис. Житуха серпантин вгору вниз, вгору вниз. Тут люди, як желатин і мрії, як барбарис.