Божевільна

Ранок ввірвався у межі нової мрії. Обрій здавався безмежним, плекав надію. Є відбиток сльози, тепло моїх долонь. Дихання пруже на серце у ритмі року. Кров моя жилами б'ється сміливим кроком. Рухаюсь, щоб не згасав душі палкий вогонь. Так буде завжди. Боже вільна я, зацілована Небесами. Мене чезілля тепле багряне сонце П'янить. Боже вільна я обіймаю ніжно двома Руками щастя своє кожного Дня і кожної мить. Мить, і Кожної мить. Я розправляю чарівні широкі крила. Хутко життя моє лине на цих вітрилах. Пам'ять навік береже тепло минулих днів. Знову крізь роки, часи я одна мандрую. Доля в юном запливла в мряк, спокій руйную. Розум шукає ходи, шалені почуття. Так буде завжди. Так Боже вільна я, зацілована Небесами. Мене чезілля тепле багряне сонце п'янить. Боже вільна я обіймаю ніжно двома Руками щастя своє кожного Дня і кожної мить. Мить. Боже вільна я, зацілована Небесами. Мене чезілля тепле багряне сонце П'янить. Боже вільна я обіймаю ніжно двома Руками щастя своє кожного Дня і кожної мить. Кожної, кожної.