Калино, калино

Навесні діброва-мати одягла Себе У ясні зелені шати, Небо голубе. А щоб весняні зіяли галиноїї, Білим цвітом розцвітали Кучері твої. Калино, калино Зелена і біла, я Хлопців багато, одного Любила. Калино, калино в Зелені розмаю, я того Одного довіку кохаю. Вже у вишніках повсюди цвіту Освіта, У дворах цвіте мездники, осінь золота. Для жінок запашки шитки, Для дівчат гільки, А червоне гілля митко Для калини ті. Калино, калино, Червоне намисто, хай хлопці Не ходять до мене навмисно. Калино, калино, в Червоні хвораю, я того Одного довіку кохаю. Калино, калино, Червоне намисто, хай хлопці Не ходять до мене навмисно. Калино, калино, в Червоні хвораю, я того Одного довіку кохаю.