Пicня буде помiж нас

Пролягла дорога від моїх воріт до твоїх Воріт, як струна. Тож чому згубився твій самотній слід, Знаєш ти одна, ти одна. Зимна осінь ще той слід листям не накрила, Бо до тебе навесні я повернусь, Мила. Твої руки я візьму знову в свої руки. Не розквітне поміж нас жовтий квіт розлуки. Не ховай очей блакитний промінь. Заспівай мені в останній раз. Пісню ту в пісню собі на скло. Пісня буде поміж нас. Бо твій голос, бо твій голос щедрий, Повний. Я мов колос зелен колос нею повен. Щоб колись подививсь лист зелений. А ти в пісні будеш завжди біля мене. Як зійдуть сніги із гір потоками, Ой глибокими навесні. Забринить дорога та неспокоєм вдалині Мені, вдалині. Зимна осінь ще той слід листям не накрила, Бо до тебе навесні я повернусь, Мила. Твої руки я візьму знов в свої руки. Не розквітне поміж нас жовтий квіт розлуки. Не ховай очей блакитний промінь. Заспівай мені в останній раз. Пісню ту в пісню собі на скло. Пісня буде поміж нас. Бо твій голос, бо твій голос щедрий, Повний. Я мов колос зелен колос нею повен. Щоб колись подививсь лист зелений. А ти в пісні будеш завжди біля мене.