Вітер вольний

А я вийду в поле. Стану вітром вольним. Знаю силу правди, знаю смак поразки. Та душа жива, хоч давно брела. І життя рубало мене без підказки. Я стояв, як камінь, не схилив чола. А я вийду в поле, стану вітром вольним, Та наповню груди, щоб не чули люди. Ах, болить душа, болить не спіша, Болить потихеньку моє Серденько. Ой, Ой, Ой, Ой, Моє серденько. І не раз я падав та вставав від болю. Сивина на скронях це як оберіг. Розривали вітри на широкім полі. Був на дні не раз, але честь зберіг. А я вийду в поле, стану вітром вольним, Та наповню груди, щоб не чули люди. Ах, болить душа, болить не спіша, Болить потихеньку моє серденько. Ой, Ой, Ой, ой. А я вийду в поле, Стану вітром вольним, Та наповню груди. Ой, А я вийду в поле, стану вітром вольним, Та наповню груди, щоб не чули люди. Ах, болить душа, болить не спіша, Болить потихеньку моє серденько.