Молитва матері

Чомусь наснилися обрії дитинства, Село, ставок і човен на воді. І стежка в квітах через сад барвиста, Моєї мами очі молоді. Знов, як в дитинстві, йду по допомогу, Несу тобі свій біль і Каяття. Я вдячний, мамо, вам, я вдячний Богу За те, що ви дали мені життя. Коли ж покликав час мене далеко, Я покидав пташине гніздо. На стрісі проводжав мене лелека. О Боже, як же це було давно! Лечу в думках до рідного порогу, Несу в собі любов і каяття. Я вдячний, мамо, вам, я вдячний Богу За те, що ви дали мені життя. Пройшли роки, повиростали внуки, Відгомоніли весни і літа. Та більш за все боюся я розлуки Тієї, що вже назад не поверта. Спішу в село до рідного порогу, Несу до вас свій біль і каяття. Я вдячний, мамо, вам, я вдячний Богу За те, що ви дали мені життя. Я вдячний, мамо, вам, я вдячний Богу За те, що ви дали мені Життя.