Не сходило враницi Сонечко

Не сходило вранці Сонечко. Щось стукало у віконечко. Віконечко Відчинялося. Я молода дивувалася. Прилітала дрібна Пташечка. Чи то пташка, ж тебе душечка? Чи то пташка, ж тебе душечка? Чи козаченькова Душенька? Ой устану я ранесенько, Та й умиюся білесенько. По лісу траву я рватиму, Своїй доленькі квітатиму. Не цвіти, сонцілля ярое, Не щасливое, Веселое. А коханочком милесеньким, Козаченьком золотесеньким. Ті оченки край крученькі, А ніженьки край Доріженькі. Піском оченьки Засипані, А головонька Сонзіллячком. Ой не стане дня-годиноньки, Ні часочка, ні часиноньки. Тебе з поля Виглядаючи, До родини закликаючи. Ой устала б я ранесенько, Та й умилася б Білесенько. Полетіла б я в далекий Край, до милого на Швидкий Дунай.