Навпіл

Ти вимикаєш мої телефони. Ти відриваєш від світу мене. Ти розкриваєш мої долоні, щоб обійняти тих, Хто мине. Ти відчуваєш, що я є поруч. Ми розділяємо навпіл світ. Ти повертала завжди ліворуч. Та тільки я не дозволю тобі. Божевільна, зупинися, мені просто треба Зійти. Озирнися, подивися, неймовірні Ти знищила світи. Зупинися, моя мила. Я ділю з тобою тіло, сонця вітри, Небуття. Ділю з тобою все твоє життя. Я забороню тобі існувати. Я тобі руки й ноги зв'яжу. Ти будеш думати і відчувати лиш те, Що я тобі накажу. Я тебе знищу, якщо ти не зникнеш. Нам попрощатися час настав. На твоє місце ніхто не прийде і там залишиться Гірка присмак. Божевільна, зупинися, мені просто треба Зійти. Озирнися, подивися, неймовірні ти Знищила світи. Зупинися, моя мила. Я ділю з тобою тіло, сонця вітри, Небуття. Ділю з тобою все твоє життя. Вони мені кажуть, що тебе не існує. Кажуть, що тебе вигадала в своїх снах, Фантазіях. Але ти є. Ти тут, Ти десь поруч, Дихаєш за мною одним повітрям. І тільки якщо ти вдихаєш трошки глибше, Мені зовсім бракує кисню. Божевільна, Зупинися, мені Просто треба піти. Озирнися, Подивися на Зруйновані світи. Божевільна, Зупинися, мені просто Треба піти. Озирнися, подивися. Я є не ти, Я є ти.