Метелики

Мете, мете метелики у животі. Мине, мине, ми неодмінно Злетимо. Нехай заметіль не стихає всю ніч і свічі згорають Так символічно. Їх полум'я сяйвом заповнює тінь на наших обличчях. Їх полум'я сяйвом заповнює тінь на наших Обличчях. Якщо б ми не знали, що таке зрада, Чи ми б зрозуміли, що значить любов? Ми б не побачили ці зорепади. Я хочу з тобою прокинутись знов. Мете, Мете метелики у животі. Мине, мине, Ми неодмінно злетимо. І ми в обіймах бачим сни. Нас січень не лякає. Зігріємось і до весни, якої не Чекаєм. О-о-о, о-о-о. Якої не чекаєм. О-о-о, о-о-о. Я бачила сонце у твоїх очах, хоча о четвертій Вже почався вечір. Сніг білою ковдрою тихо спадав на твої плечі. Сніг білою ковдрою тихо спадав. Та грудень не лютий, якщо тепло в серці. Холодний вітер розпиватиме сніг. Та завжди знайдуть спосіб зігрітись люди, Шалено закохані в сніг. Мете, мете метелики у животі. Мине, Ми неодмінно злетимо. І ми в обіймах бачим сни. Нас січень не лякає. Зігріємось і до весни, якої не чекаєм. О-о-о, о-о-о. Якої не чекаєм. О-о-о, о-о-о. Мете, мете метелики у животі. Мине, мине, ми неодмінно злетимо. І ми в обіймах бачим сни. Нас січень не лякає. Зігріємось і до весни, якої не чекаєм. Зігріємось і до весни, якої не чекаєм. О-о-о, о-о-о. Якої не чекаєм. О-о-о, о-о-о. О-о-о, о-о-о. Якої не чекаєм. О-о-о, о-о-о.