Лисиця

Тихо серед ночі Візьме те, що хоче. Може, ти почуєш дихання Її. Вона відчуває Те, як ти палаєш. Сам не помічаєш почуття свої. Хижа, вільна, сильна, ніжна, не Твоя, та наче бог Тобі, коли ви вдвох. Їй все одно, чиє серце красти. Вона знаходить своє щастя у тому, Як живе, чіпляє за живе. Це вже не таємниця, тебе захоплює Лисиця і знову виграє, У тебе виграє. Вона не кохає, Марно ти благаєш. Двері відчиняєш вітру й пустоті. Перед тим, як зникне, Коли ти вже звикнув, вона Невблаганно Спалить всі мости. Грішна, витончена, сніжна і Свята, вона чи бог Тобі, коли ви вдвох. Їй все одно, чиє серце красти. Вона знаходить своє щастя у тому, Як живе, чіпляє за живе. Це вже не таємниця, тебе захоплює Лисиця і знову виграє, у Тебе виграє. Хижа, вільна, сильна, ніжна, не Твоя, та наче бог Тобі, коли ви вдвох. Їй все одно, чиє серце красти. Вона знаходить своє щастя у тому, Як живе, чіпляє за живе. Це вже не таємниця, тебе захоплює Лисиця і знову виграє, У тебе виграє.