Я не покличу

Ми були як голодні А я торкалась твоїх плеч Не помічаючи безодні І що вже наступала ніч У темряві чекаю я на промінь світла Час іде, до твоїх злих очей не звикла Лишитись чи піти, у скронях б’єшся ти А я вже розумію, що сама Я не покличу, ти щастя не моє Це вже навічно З тобою у мовчанні Сердце знову Поразку визнає Не пробачаючи Тобі свого кохання Нам було по дорозі Бо нікуди було іти А попрощатися не в змозі Ми так боялись самоти Ховаю сміх, бо кажеш ти що все серйозно Але не встиг, потрапити у мій ти космос Лишитись чи піти, згасають вже мости А я не розумію, чому я Я не покличу, ти щастя не моє Це вже навічно З тобою у мовчанні Сердце знову Поразку визнає Не пробачаючи Тобі (Ми були як голодні) (Не помічаючи безодні) Я не покличу, ти щастя не моє Це вже навічно З тобою у мовчанні Сердце знову Поразку визнає Не пробачаючи Тобі свого кохання Я не покличу, Це вже навічно І сердце знову Поразку визнає Не пробачаючи Тобі