Сильні люди

Сильні люди не бувають з легкою долею. Сильні люди понад інших бувають втомлені. Серця оголені, відчуття загострені. В той час лишаємось або людьми, Або стаємо монстрами. Так, життя не гра. Так, тримай удар. Так, кожен отримає в кінці свою медаль. Так, поки життя триває, цінний кожен день, Бо все не вічне і все пройде. Ніч яка, Господи, місячна, Зоряна! Видно, хоч волки збирай. Вийди, коханая, працею Зморена, хоч на Хвилиночку в гай. Сильні люди не здаються і все здолають. Як би важко їм не було, вони перемагають. І хоча душа тендітна та кремезна воля, Тож виходить так: нелегка у них доля. Так, тримай удар. Так, це твій тягар. Так, кожен отримає в кінці свою медаль. Так, життя триває, цінний кожен день, Бо все не вічне і все пройде. Ти не лякайся, що змерзнеш, Лебідонько: тепла ні вітру, ні Хмар. Я пригорну тебе до свого Серденька, а воно палке, Як жар. Я пригорну тебе до свого Серденька, А воно палке, як жар. Сильні люди не бувають з душею хворою. Сильні люди не сприймають усе з покорою. Горем не здолані, з думками ясними, З очима стомленими, але ж прекрасними. Так, ти маєш дар. Так, в душі тягар. Так, кожен отримає в кінці свою медаль. Так, життя триває, цінний кожен день, Бо все не вічне і все пройде.