Відлітаєм

Будьте обережні! Від другого перону відправляється Регіональний експрес номер вісімсот шість Сполученням Львів-Берліне. Кожному пасажиру щасливої дороги. Відлітаєш, і ми на роздоріжжі. У кожного своя дорога, тож давай скоріше. Лети. Відлітаю одразу після тебе. Зачекаю, поки сядеш і в вікно мені махнеш рукою. Лети. Відлітаєм. Ця зима холодна нас так гріла. Вечір добрий був, і ми хотіли залишитись Тут, бо присмак щастя був від твого тіла. Відлітаєм. Ця зима холодна нас так гріла. Тінь твоя на стінах цього міста буде жити тут, Бо присмак щастя був від твого тіла. Пам'ятаєш ці безсонні ночі? Все і всі зникали, і тільки очі в очі. Дивись. Пам'ятаю, Як нам було добре. Не розумію досі, як же нам це все вдалося. Але треба йти, йти, йти. Відлітаєм. Ця зима холодна нас так гріла. Вечір добрий був, і ми хотіли залишитись Тут, бо присмак щастя був від твого тіла. Відлітаєм. Ця зима холодна нас так гріла. Тінь твоя на стінах цього міста буде жити тут, Бо присмак щастя був від твого тіла. Кожен має свій маршрут і свій причал. Наганяє це страшну печаль. Відчалюй. Повернемось лиш з тобою ще сюди. Кожен з нас це знає десь всередині. Лети. Відлітаєм. Ця зима холодна нас так гріла. Вище неба ми полетіли на крилах та залишились тут, Бо присмак щастя був від твого тіла.