Небо падає

Найважче прощатись, А потім не здатись. І не зважати на біль, а далі Іти. Хоч рани відкриті І час не лікує, Та вірити мусим і правду нести. І що, розкажи нам З тобою ділити? Адже земля є для всіх, для всіх лиш Одна. І в тебе, і в мене Зростатимуть діти. То чи потрібна комусь ця війна? А небо падає, Моє серце тебе так часто згадує. Мамо. Відчуваю я, що небо Падає І ніщо більше не радує. Не знаходжу слів, пояснень я, Розуміння більше вже нема. Відбувається страшна біда. В Україні йде і йде війна. Мамо, я ще живий і навіть не поранений. Сину! Мамо, твої молитви вкотре врятували мене. Синочку! Мамо, все буде добре. Бережи тебе Господь. Вони вже не чують і вже не воюють, І можуть провідати нас Лиш у снах. З далекого світу Любов нам дарують. Їм стала планета тепер затісна. Віддали б серця, Могли ще пожити І сонцю радіти, ростити дітей. Та милістю Бога--Милістю Бога. Тепер у бій гріті, В молитві разом об'єднали людей. А небо падає, Моє серце тебе так часто згадує. Мамо. Відчуваю я, що небо Падає І ніщо більше не радує. Не знаходжу слів, пояснень я, Розуміння більше вже нема. Відбувається страшна біда. В Україні йде і йде війна.