На языке любви

Романтика в кімнаті, повсюду запах любові. Немає більш нікого, лише нас двоє. Гарячий погляд, а в ньому страсть і почуття. І слів не треба, лише жести рук і тіла. І так тягне до нього, і все ближче і Ближче. І його руки ніжно опускаються нижче, Вище піднімається наше кохання. Його нерівні вздохи, моє зітхання. І в нас немає слів, немає ніяких думок для Мови любові. Нам не треба словничок, емоції, жести, Міміка, рухи, звуки, вздохи, видихи, Поцілунки. І я, і він одне, одне ціле. І хоч дві країни, та я сміло кидаюся в Його обійми. Це те, що мені потрібно. Візьми мене сильно. І так важко зрозуміти твої слова. Лише відчути зможу гарячі почуття. Дві мови, страсні жести твого тіла. В обійми падаю, віддатись я зуміла. Как тяжело понять твои слова, Но горят в огне эти чувства. Два языка, страстные жесты твоего тела. В объятиях ты моих отдаться я сумела. Только я и ты, ты я, белая простыня. Смелые действия, мне никак не устоять. Остывать не для нас, впредь мы будем гореть. Пламенем огня, не торопясь, мы можем все успеть. Прикосновение губ, разделенное с тобой. Я на мгновение глуп, этой ночью только твой. Дикое желание, мигом сознание теряю. Милое создание, люблю тебя, я повторяю. Знаю точно, безупречно наши два тела для дела. Ставлю точку, бесконечно будем делать это смело. Белая материя, верю я, ты со мной. Закрываю двери, света потеряны с темнотой. Сам не свой, что не свойственно порой мне вообще. Окутан тобой, нашу любовь верующий. И мне не важен язык, я привык. Твой блик сегодня мне будет дарить мое счастье на Миг. І так важко зрозуміти твої Слова. Лише відчути зможу гарячі Почуття. Дві мови, страсні жести твого тіла. В обійми падаю, віддатись я зуміла. Как тяжело понять твои слова, Но горят в огне эти чувства. Два языка, страстные жесты твоего тела. В объятиях ты моих отдаться я сумела.