Ностальгія

Як гарно пахне ностальгія молодих. Свобода слова, твоє право на мовчання. Твій світ поділений на добрих і на злих. Свої тринадцять, двадцять три і до звикання. І після нас таких варятів-малюків. Ти в банк, він панк і всі дорог розійшлися. Субота день самотніх оч і вихідний. Диван і чай, дорога, не жени, не злися. Життя розкидає по різних Фронтах. Де в світі одному ми Зовсім не спільні. Я бачу весіль в твоїх Дивних рушах. Я вірний опасно, Злетіти не вільний. Я наше тепло навесні, Приємний, але нестабільний. Афіші юності, знайомі імена. Тепер ти скрелиш винятково у подушку. Ти є десь там, але в житті тебе нема. Я знаю, де ми загубили свої душі. І діти нові, покоління непростих. Наснаги вистачить сьогодні лиш на заздрість. Все просто так, непросто тільки для дурних. Ми страти правильними зовсім не боялись. Життя розкидає по різних Фронтах. Де в світі одному ми Зовсім не спільні. Я бачу весіль в твоїх Дивних рушах. Я вірний опасно, Злетіти не вільний. Я наше тепло навесні, Приємний, але нестабільний. Я наше тепло навесні, Приємний, але нестабільний. Як гарно пахне ностальгія молодих. Шокують очі, їхні витоншені рухи. Відрада тим, заради кого жити звик. Реклама тим, у кого надто чисті руки. А далі ми пограєм знову у життя. Ти в банк, він панк. Йомайо, як облажались! Чарівні посмішки на скривлених вустах. Ми кораблі, які до мрії не дістали. Життя розкидає по різних Фронтах. Де в світі одному ми Зовсім не спільні. Я бачу весіль в твоїх Дивних рушах. Я вірний опасно, Злетіти не вільний. Я наше тепло навесні, Приємний, але нестабільний. Я наше тепло навесні, Приємний, але нестабільний.