Як останній

А вона все повторює - Проживай кожен день як останній, І лишаючи дім, натщесерце прощайся З коханими так, ніби більше не вернеш сюди А вона все повторює - і в її промовлянні Чорна прірва любові як мить між ніколи й завжди Все зробив би для неї, Проте час невблаганний, минущий, крихкий, Й там де в інших медалі на випнутих грудях, У моїй біографії зяють вселенські дірки Ні гордині, ні хисту, ні криці у нервах, Тільки зуби розхитані й кволі як взимку гілки А вона все повторює - Проживай кожен десь як останній, І якщо у цій книзі скінчилися речення звучні, Лишай її вже, не дочитуй, якщо не твоє А вона все повторює - і в її промовлянні Над смолищем бездонної ночі сонце горою встає Віртуозно здіймається, зграбно освітлює світ, Шумовинням морського прибою приносить жертву, А вона все повторює - як шевченковий заповіт, Проживай і не бійся вмерти