Телефонуй

телефонуй мені, коли вночі не спиться, коли китами синіми рясніє небосхил, коли далеко я, коли лихе щось сниться, телефонуй... допоки час не стер нас в пил. в останній день зими таке привітне сонце, потомлені від одягу тіла змивають ввись, і попри те, що ми з тобою незнайомці, телефонуй мені... з минулого в колись. телефонуй мені з планет відкритих nasa, з маленьких міст, з далеких островів, і скільки б слів нам не відміряли і часу, телефонуй... у Київ, Луцьк чи Львів. ти скучила по тому як він тане від дотиків твоїх медових вуст, і хай між вами відчаю тумани, телефонуй йому... де мінус, там і плюс. телефонуйте і питайте як там справи, і не соромтесь саме тих, потрібних слів, і хай ми помиляємось й буваємо неправі, телефонуймо... поки вік наш не зотлів.