Не ображай її, хлопче

...Без тебе життя як смужка бліда на місці годинника слухають Винника поверхом нижче - шо за біда, біда біда біда Я брав тебе мила як хліб руками Я більше не знаю що буде з нами І може за краще, якщо ти далі сама… Відчай топче - Забути хоче Одне прошу не ображай її, хлопче, колись ми повернемось в місто дощів Відчай топче - Забути хоче Одне прошу не ображай її, хлопче, Бо я не зумів, я не зумів, я не зумів Уже котру ніч ніби забрано річ зі звичного місця - на кутні смійся Заплатить хтось інший за серце розбите твоє Я брав тебе мила як хліб руками Я більше не знаю що буде з нами І може за краще, якщо ти далі сама… Відчай топче - Забути хоче Одне прошу не ображай її, хлопче, колись ми повернемось в місто дощів Відчай топче - Забути хоче Одне прошу не ображай її, хлопче, Бо я не зумів, я не зумів, я не зумів Я був тобі болем, та був і втіхою, Хай ходять чутки і чужі оббріхують, Я став тобі досвідом, шо би і хто не казав, Вечір, наплічник, дорога, знайомий вокзал Відчай топче - Забути хоче Одне прошу не ображай її, хлопче, колись ми повернемось в місто дощів Ввись крізь пальці, як птахи в танці Злітають спомини і тонуть у склянці Я не ревную більше, переходів...