Обезбол

Я степи повз сетки, я горе й млисті. Чевдєць під ногами і шепіт у листі. Я вирвана наголо сторінка життя. Я пам'ять, я тиша, я знову дитя. Я куля остання й південна засмага. Пальона футболка від Баленсіаги. Я місто каштанів із ранішніх снів. Я крик побратима, я мамин спів. Біль зійде на престол. Щас верне його без бол. Вип'є тугу з вітра. Сльози з вітром. О, без бол. Щас верне його без бол. В пам'яті босоніж через Літо. Я камінь, що зане піском, я дорога. Я фото зі стрічки, я молот Сварога. Я вірш Хідалії, я твій чорторий. Я димом пропах, я щасливий і сплив. Я пальці пожовклі, я віри пелюстка. Я втома, я сміх і коротка відпустка. Я пекло в раю, нам нестерпно, нудно. Я був, тримаюсь, я точно буду. Біль зійде на престол. Щас верне його без бол. Вип'є тугу з вітра. Сльози з вітром. О, без бол. Щас верне його без бол. В пам'яті босоніж через Літо. Ще ранок, який нам співав Петрененко. Продали ж доріг серце сина для неньки. Я мудрий, бо знову німий. Я з Майданів, мене убивали з рекети на Гані. Я любов, заздрощі, тиха і відчай. Гармонія, центр, просука відвічна. Я той, хто любив і в любові забувся. Світ, прожив за життя і не зщувся. Біль зійде на престол. Щас верне його без бол. Вип'є тугу з вітра. Сльози з вітром. О, без бол. Щас верне його без бол. В пам'яті босоніж через Літо. Біль зійде на престол. Щас верне його без бол. Вип'є тугу з вітра. Сльози з вітром. О, без бол. Щас верне його без бол. В пам'яті босоніж через літо. О, без бол. Щас верне його без бол. Вип'є тугу з вітра. Сльози з вітром. О, без бол. Щас верне його без бол. В пам'яті...