Пригласи в сны

Ідуть літа, то не біда. Тільки інколи шкода, Що в мереживі доріг Ти змути мене не стіг. Запроси мене у сни Свої, Ті, що досі не збулись. Запроси мене у сни свої, Ті, що збудуться колись, ті, що збудуться Колись. Запроси мене у сни свої, Хоч на мить, та запроси. Запроси мене у сни свої, Тугу в серці погаси, тугу в серці Погаси. Сніг на скронях не печаль, Та не раз проймає жаль, Що о теплині днів не зміг Розтопить в душі Той сніг. Запроси мене у сни Свої, Ті, що досі не збулись. Запроси мене у сни свої, Ті, що збудуться колись, ті, що збудуться Колись. Запроси мене у сни Свої, Хоч на мить, та запроси. Запроси мене у сни свої, Тугу в серці погаси, тугу в серці Погаси. Запроси мене у сни Свої, Хоч на мить, та запроси. Запроси мене у сни свої, Тугу серці погаси, тугу серці Погаси, Тугу в серці погаси.