Карлів міст

Скажи мені, куди ми йдемо без віри? До пащі голодного підземного темного звіру. Хоч і не буває до кінця нам усе зрозуміло, Не перестаємо осягати ми всесвіту дива. Лики святих, лицарів, королів нагадують мені, Дивлячись, що я не перегорів, розрізаючи ніч у світі Старих ліхтарів. Влтава піді мною змиває відчаю гріх. Філософія, культура, історія та мистецтво готичною Естетикою б'ють у моє серце. Я пестив цю віру із дитинства, Мов зі стану блаженства. Боляче й важко, та не даремно. Навмисно кидав себе на піки. Терновий вінок голову тисне, як на статуї в Христа. Настав час зрозуміти може із часів Річі Посполитої Ми не такі вже й різні. Прага, ти неначе мама слов'янського світу, Апогей розуміння Нового Заповіту. Менше, що я можу сказати у цьому світі, Як ти із самого першого погляду рідна. Карлів міст, Карлів міст. Шляхом святих побачиш зміст. Ти вартий всіх Христових сліз. Над небуттям він мене проніс. Карлів міст, Карлів міст. Шляхом святих побачиш зміст. Ти вартий всіх Христових сліз. Над небуттям він мене проніс. Ма-ма-магія зірок приводить нас у певний час, У певний закуток. Гурток з дванадцятьох танцює під мій хіп-хоп. Українську почули вперше, сказали, Що, мабуть, нею говорив Бог. Наше плем'я давнє. Підіймайте голови, тримайте їх на рівні. Йдуть вожді культурно-просвітницького повстання, Пророкують славу та розквіт по Україні. Нині потреба в нашому розумінні, Із ким ми єдині і де наші коріння. Ціль покоління. І наче усі ми під небом Господні створіння, Де не всі у пророків не кидають каміння. Ось тобі приклад, одноплемінний суто. Всі ці глибокі шифри в грандіозних спорудах. То уяви, якими тепер ми можемо бути. Вистоявши сотні років великої скрути. Світанок на Карловому мості мною відчувся, Неначе погляд у майбутнє. Всі ми у цьому світі лиш тимчасові гості. Давайте присвятимо же онукам наші будні. Карлів міст, Карлів міст. Шляхом святих побачиш зміст. Ти вартий всіх Христових сліз. Над небуттям він мене проніс. Карлів міст, Карлів міст. Шляхом святих побачиш зміст. Ти вартий всіх Христових сліз. Над небуттям він мене проніс.