Поўня

Полдня У твоих долонях Дорывается до корня. Я себе уже не помню. Не, не, не. Полдня У твоих долонях Отлюстровая ровня моего Бездонья. Полдня У твоих долонях Дорывается до корня. Я уже не помню, кто я, кто я, кто Я. Полдня у твоих Долонях отлюстровая ровня Моего бездонья. Долони штурхають у лоні щодня. Поволі позбавляюся коми у горлі. Волі потонають у бавовні болей. Я нічого вже не помню. Долони штурхають у лоні щодня. Пасажири технік отправляються з полудня. Повного дня поволі дориваюся до корня. Унутраному голосу здімаючи намордник. Пчала почала паломнічать, Бо вода починає жить І не може стать помніком. То, що дружить і не має межи, І не спинить тугу й далечінь, згублений у ночним Прадонній час, Бо вода починає жить. Пчала почала паломнічать. У твоїх долонях Я вже не помню, хто я. Я себе вже не помню. Не, не, не. Полдня у твоїх долонях Отлюстровая ровня Мого бездоння, Мого бездоння.