Я вымалю цябе

Замовкли голоси щасливих вечорів, Спливають і мелодій гукі. І только у забутті, під музику вятров, Ласкавыя притулять руки, Ласкавыя притулять руки. Я вимолю тебе у светлае зари, у Зим і вєсен шарованих, У летутенних снов, у зорное пори, Я вимолю тебе, коханий. У летутенних снов, у зорное пори, Я вимолю тебе, мой коханий. Сказає сумний день, і надиходить Ночь, безконца так яє пратоне. А привіти надей спішаються у Збоч, би щастя на моїх Долонях, би щастя на моїх Долонях. Я вимолю тебе у светлае зари, у Зим і вєсен шарованих, у Летутенних снов, у зорное пори, Я вимолю тебе, коханий. У летутенних снов, у зорное пори, Я вимолю тебе, мой коханий. І сили дасти знов твойго мовчання крик, Твоє трывожное дихання. І ти подориш мне, подориш гэти миг, Один з усіх нагановання, Один з усіх нагановання. Я вимолю тебе у светлае зари, у Зим і вєсен шарованих, У летутенних снов, у зорное пори, Я вимолю тебе, коханий. У летутенних снов, у зорное пори, Я вимолю тебе, мой коханий. Я вимолю тебе, Мой коханий.