Таксі

Усе не так, як кого б спитати. Поміж нами осінь, більш нічого. А може краще, щоб тебе й не знати? А може, окрім тебе, вже Нікого? І це як злочин, як провина. Я забуваюся в короткі миті. Чи просто осінь є причина? Під ноги сипле листя, наче вбиті. Я відчуваю, що сам винен на всі сто. Майже все місто оббіг за таксі. І безперервно псуючи нерви, Сміх замість слів. Я по калюжах знов прийшов у осінь. Без парасолі, так мені і треба. Я так хворію за тобою досі. І замість сліз цілунки крапель з Неба. І це як злочин, як провина. Я забуваюся в короткі миті. Чи просто осінь є причина? Під ноги сипле листя, наче вбиті. Я відчуваю, що сам винен на всі сто. Майже все місто Оббіг за таксі. І безперервно псуючи нерви, Сміх замість слів. Винен на всі сто. Майже все місто оббіг за таксі. І безперервно псуючи нерви, Сміх замість слів. Винен на всі сто. Майже все місто. І безперервно псуючи нерви, Сміх замість слів. Винен на всі сто. Майже все місто оббіг за таксі. І безперервно псуючи нерви, Сміх замість слів. Сміх замість слів. Сміх замість слів.