Дощі і спека

Дощі і спека, Зливи і дощі кричать тобі: "Стрибай, Пливи мерщій У дзеркало липневої води. Зима ніколи не прийде сюди. Зима нізащо не побачить нас. Пливи недащо, ніби час це брас і плесо від Дзеркальної зірки". Великі віз колеса навспаки З верхівки перевалюють за гор. І час коротшає, І в течії його трапляються мальки Великих змін. Як смерть, що вже транслюється у ЗМІ, Укичує собою байраки. Ти очі не підводиш в таз ріки, Побачиш все. І зорі, і намул. І ось уже липневу данину несуть торговці Попід колію. І десь у них ти викупиш мою дитячу Щирість. І даси мені, Коли ми вдвох залишимось Самі. На-на-на-на-на, На-на-на-на, на-на-на-на, на-на-на-на, На-на-на-на, на-на, на-на. О-о-о, Є-є-є.