Портрет теслі. теслів син.

Він був закоханий в мистецтво І мистець в коханні. Тесав церкви стрільчасті й чарував жінок. Тесав слова натхненні, на скрипці грав Квітчасті. Горіли молодиці й дівчата В п'янім щасті. Ой, не одна згубила з них Вінок. Коли умер, Лишились його твори: Дзвінкі пісні, церкви сріблистобанні. Дяки співали їх, співали Хори. Церкви були в смеречину убрані. Ой, голосило в кучерявий ранок Дванадцять найкращих коханок. Дубова скриня, в скрині пісня і Сокира. Сокирою хвалив щодня твій Батько Бога. Твій дід теж тесав був. Стоять церкви чотири, що ними Завершив своє життя убоге. На жаль, Твоя долоня Вже Не до сокири. Не мрій, з дерева тесатимеш Крилаті. Так вилітають птахи наших Гір у вирій, долин квітчастих на Дівчата й льон багатий.