Омине

Моє безумство з присмаком гірким, Де зажовані самі джурі думки. Де серед постелі твого прозору Світу, я квітка в клумбі. Завжди чутно, як трава росте. Я вплітаю її в коси, вона цвіте. Іноді чутно, як Щось понухатає мене, але точно знаю, Все у мене. Все у мене. Все мене. Все мене. Все у мене. Все мене. Чи замкнуте коло мене, твоє коло? І що мені робити з цим? Навколо небо, який посів мені чари? Коло сонця тон моці. Завжди чутно, як трава росте. Я вплітаю її в коси, вона цвіте. Іноді чутно, як щось понухатає Мене, але я точно знаю, все у мене. Все у мене. Все У мене. Все у мене. Все у мене. Все Мене. Все мене. у мене. Все у мене. Все мене.