Заблукав E

Я заблукав серед чотирьох стін. Вони питали всі: де ж я? Відчуття, наче знов падаю вниз. Питання: чи в інших теж так? Знов загуляв, пробухав все лаве. Так, я щасливий, та де шмат? Біжу по іншому, як захотів. Наче не в такт я змінив лад. Бачу картинки перед очима. Нічим, но швидко минає час. Мене кривдлива знов залита слива, навмисно собі Змінюю контраст. Район наче дзеркало, та я чужий. Вибрався та суки вижаті. Запальничка сіга. За все забили нахуй та думки свої вижагли. Я так стомився, але я біжу. Знову вкрию мої руки. Все ж я кохаю, але ненавиджу, коли навколо мене Тільки посилюється шум. Поки суки думали про свою ширину, далі думаю про Те, що знову напишу. Далі піду сам, бо я Ніколи не піду шутами. Компас на п'ять шість, скажи, чому тоді заблукали? Я заблукав серед чотирьох стін. Вони питали всі: де ж я? Відчуття, наче знов падаю вниз. Питання: чи в інших теж так? Знов загуляв, пробухав все лаве. Так, щасливий, та де шмат? Біжу по іншому, як захотів. Наче не в такт я змінив лад. Стіни просто дорогі дірки, нібито Dyson. Пацани сидять на колесах, але не бачив їх на Турі де Франс. Кільцева дорога, я витискаю двісті Кілометрів на годину прямо по трасі. Тремтять мої пальці. Знову не вилетів на узбіччя фрустрації. Я спав на підлозі в общазі. Скажи, ти знаєш взагалі про це? Ми діти провінції, яким столиця наш кеш все везе І везе. Я не бачу, де твоє гетто. Слово повітря пухке, то ніби без "з". Між стріх і дахів чую розстріл сім'ї. Ракети фазенди, фазенд. Я не повірю жодному слову, яке промовить мій Президент. Чомі він панзе? Їх совість дешевше за старий презент. Заголовка газет. Вояки під Дністром під Орвою окопі Зимують. Але невже? Але невже? Руснява культура, матрьошка з рабами та в Її руках важкий кулемет. Проби суїциду я ставлю в своїх нотатках два Хрестика. Хрестики цвинтарів, лакове дерево віддає Уше сонячним блиском. Батько ридає в моїх долонях. Без емпатії в депресивному епізоді я заблукав серед Чотирьох стін. Боже, амінь, врятуй Україну з Безодні.