Прочерк E

044 Київ, сука! Я не буду з тобою спать тут більше і Першим не напишу. Я вижатий двіжем, їбу, як я вижив і себе Так виснажив. Щось на голову тисне, це прес-режим. На тебе так давно по хуям, пацанам доволя. Буду змінювать вестибуляр, ми не підем гулять. Це забута хуйня, всі твої слова кулі. Стріляй, блядь. Кажеш іди нахуй, Я пішов сам. Зоря погасли, більше з неба їх Не дістать. В пакеті кристал, залиш моїй хаті слід. По нашим фото видно, як ми сильно виросли. Забувши про страх, я правду казав. Тепер киє лише холод на моїх вустах. Ти прийшла і спалила мій сад. Ну і похуй, я його по-новому вирощу сам. Тепер поїбать, що остаточно ти хотіла розпис. Я на цих спогадах ставлю прочерк. Наші почуття це злочин, а ти сто причин. Чому ти в розпачі? Не кричи, а просто чіль. Мої очі відобразили твою печаль. Нема жалю, бо його більш ні в кого позичать. Я тут вчуся знову радіти простим речам. Все закінчилось нахуй, бо то все не я почав. Тепер поїбать, що остаточно ти хотіла розпис. Я на цих спогадах ставлю прочерк. Наші почуття це злочин, а ти сто причин. Чому ти в розпачі? Не кричи, а просто чіль. Мої очі відобразили твою печаль. Нема жалю, бо його більш ні в кого позичать. Я тут вчуся знову радіти простим речам. Все закінчилось нахуй, бо то все не я почав. Моя постіль досі пахне тобою. Розбий почуття мої нахуй, як боїнг. Стріляй в мою скроню, я сам дам набої. Я один воїн на нашому полі. Я пишу знов, ставлю прочерк про наше замовчування. Без правди у очі, без правди ми більше не Схочим кохати один одного та без збочень. Окрім стоніка черговий тягар на плечі. Роблю третю я не хочу засинать вночі. Мені все одно, що скаже твій черговий чорт. В кулак запальничку сжав, я ж і kwam не Новачок. Мої очі відобразили печаль у склі. Мені часто сумно, але хуй коли почуєш схлип. Не вивезеш характер, я попереджав раніше. Раніше ми не будем разом спати більше. Тепер поїбать, що остаточно ти хотіла розпис. Я на цих спогадах ставлю прочерк. Наші почуття це злочин, а ти сто причин. Чому ти в розпачі? Не кричи, а просто чіль. Мої очі відобразили твою печаль. Нема жалю, бо його більш ні в кого позичать. Я тут вчуся знову радіти простим речам. Все закінчилось нахуй, бо то все не я почав.