Се мій варош

День став малим, комай куртий, Жовте листя на землі. Та й сонячним промінням осінь шкіриться мені. О, Всевишній Боже, дякую за день Погожий та за файну сю красу, та й за Бароч, де живу. Це мій бароч, це моє місто І у ньому Мені не тісно. Це мій бароч, це моє місто Це мій бароч, це моє місто І у ньому Мені не тісно. Це мій бароч, це моє місто Туй моя вулиця, на ній поворот, Туй моя хатинка, за нею город, Привітні сусіди коло в дулі. І се всьо для мене, і се всьо мені. Такий кубінь де на землі. Я люблю його в літі та й люблю в Зимі. І де б не занесло мене у житті, Я повертаюся віс, повертаю домі. Це мій бароч, це моє місто. І у ньому мені не тісно. Це мій бароч, це моє місто. Це мій бароч, це моє місто. І у ньому мені не тісно. Це мій бароч, це моє місто. Винновка, Другос, Воловець, Ячків, Варшава, Ужгород, Рахів, Міжгір'я, Берегово, Свалява, Мукачево, Виноградів, Рясний, Чоп, Берегчин. Барочів повно, а любий мий один. Це мій бароч, це моє місто. Це мій бароч, це моє місто. І у ньому мені не тісно. Це мій бароч, це моє місто. Це мій бароч, це моє місто. І у ньому мені не тісно. Це мій бароч, це моє місто. Це мій Бароч.