Утки качки

Ранок встав, швидко сявкрав, та сий до керта Пошурував. Не наробив би рівні грядки, Посадив в них я баранички. Пробіжу, біду, все стало покрито, Ніби зорали, город весь поритий. Клітики од ластів, в городі віжаву, Од цієї напасті не є урожаю. Утки, качки, утки, качки, Утки, качки, утки, качки, Утки, качки, утки, качки Потоптали ми баранички. Що так стало, хто то вчинив? То майже сусід, брат би був, біл. Він ми завидує кожної дни, бо в нього на Свинях не є соломини. Жона хоче їсти, забив він качок, Бо багу узяла, гібло на гачок. Слові вам ще мало, та так би стритні, У нього лим сало росте на жоні. Утки, качки, утки, качки, Утки, качки, утки, качки, Утки, качки, утки, Качки Потоптали ми баранички. Не бояся стану на слідучий день, Ножа си достану, розкладу огень. Візьму стару пушку, патрончиків пару, Учиню з воздушкою на керті запари. Буйки трагедії моїй конець, підуть ті пташки у Чугунний горнець. Накришу три кулі та й вержу лашок. Приходьте, сусіди, на левер скачок. Утки, качки, Утки, качки, Утки, качки, Утки, качки потоптали ми баранички. Утки, качки, утки, качки, Утки, качки, утки, качки, Утки, Качки, утки, качки Потоптали ми баранички. Потоптали, потоптали, потоптали, Потоптали, Потоптали, потоптали, потоптали, потоптали, Потоптали, потоптали.