Неба край

Коли нікому на зорі голову тримав Скорбі. Коли нікому дулі Поклонявся землі. Породила ти мене, даєш сили, даєш сили Не забути, хто ми є, не забути, Хто ми є. Піднімаюсь по драбині з твоїх літ, Спозирав у сни і найсисвіт, спозирав у сни і На своє життя, посмішкою стверджуючи, Що існую я. Що існую небо під яким живем, Під яким я прокидаюсь, радуюсь кожним. Днем, де відбуваються різні епізоди, По яким я підіймаюсь до межі свободи. Знай, що немає у неба край, Що немає у неба межі, до якої з тобою Ми прагнем. Знай, що немає у неба край, Що немає у неба межі, до якої з тобою Ми прагнем. Цю пісню співаю, аби сте всі знали, Що би не було, треба йти далі. Радіти, сприймати, спостерігати, Вміти любити та й вміти прощати. Цю пісню співаю, аби сте всі знали, Що би не було, треба йти далі. Радіти, сприймати, спостерігати, Вміти любити та й вміти прощати. Знай, що немає у неба край, Що немає у неба межі, до якої з тобою Ми прагнем. Знай, що немає у неба край, Що немає у неба межі, до якої з тобою Ми прагнем дійти.