Білий налив

Я прочитала всі поради пророчі, Бо не могла не спать ні дня і ні Ночі без тебе, Ммм, Без тебе, ммм. Я забувала навіть, як мене звати, Коли лишив мене внизу біля хати під небом, Ооо, Під небом, ммм. А місяць і зорі І чисті, прозорі, а Совість твоя ні, Ооо. А яблука падають в білий налив, І наше кохання як детектив. Дивлюсь я і плачу, як же невчасно. Очі твої, як лампочки згасли. А яблука падають білий налив, і наше Кохання як детектив. Дивлюсь я і плачу, як же невчасно. Очі твої, як лампочки згасли. Я надихалась кожним поглядом твоїм. Здалась тобі сама я вперше без бою. Так просто, Так просто, просто. І я чула від тебе одні пересуди, Але я не така і більше не буду. Все просто, ммм, Все просто. А місяць і зорі і чисті, Прозорі, а совість твоя Ні. А яблука падають в білий налив, І наше кохання як детектив. Дивлюсь я і плачу, як же невчасно. Очі твої, як лампочки згасли. А яблука падають в білий налив, І наше кохання як детектив. Дивлюсь я і плачу, як же невчасно. Очі твої, як лампочки згасли. Очі твої, Ой, як лампочки згасли. І сумно мені, Бо це все невчасно, вчасно. А яблука падають в білий налив, І наше кохання як детектив. Дивлюсь я і плачу, як же невчасно. Очі твої, як лампочки згасли. А яблука падають в білий налив, І наше кохання як детектив. Дивлюсь я і плачу, як же невчасно. Очі твої, як лампочки згасли.